Година спілкування "Збережемо пам’ять про подвиг"

Тема. Збережемо пам’ять про подвиг

Мета: поглибити знання учнів про героїчне минуле нашого народу, допомогти усвідомити велич подвигу у Великій Вітчизняній війні, виховувати в учнів шану і повагу до тих, хто ціною свого життя здобув перемогу.

Обладнання:  святково прибраний клас, виставка літератури про війну, плакати.

Хід заходу

«Знов білим цвітом вкрилися сади,

І знов приходить свято Перемоги…»

Чимало свят дарує нам весна,

Як в рідний дім повернення з дороги.

Та є найбільш хвилюючим для нас –

Велике свято Перемоги.

Це свято не затьмариться в віках,

В цей день завжди нестимуть люди квіти.

Не обміліє пам’яті ріка

В серцях нащадків буде вічно жити.

Епіграф заходу: «Тільки той, хто пам’ятає минуле – вартий майбутнього»

І.  Організаційний момент.

ІІ.Основна частина

Вступне слово вчителя:

- Свято Перемоги – це найбільш хвилююче свято, воно не затьмариться у віках. У цей день люди завжди несуть квіти на могили загиблих воїнів та на могилу Невідомому солдату. Це вдячність воїнам, які здобули Перемогу у Великій Вітчизняній війні.

(Учні зачитують приготовані заздалегідь вислови)

«Вічна слава солдату – герою

І солдату без нагород,

Хто загинув хоробро у бою,

Захищаючи рідний народ»

«І, хай як далеко від дому бійця не сховала земля,

Солдатів нема невідомих, батьків невідомих нема»

Учень:

За цвіт життя  завдячує народ полеглим і посивілим солдатам»

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам’ять в людей і живуть матері,

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

Учень:

Пам’ятайте, друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся і поліг в боях.

І вклонімось всі ми низько до землі їм,

Квітами устелим їх тернистий шлях.

Вчитель:

День Перемоги - цей день назавжди залишиться для нас затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко у ті воєнні роки. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти крізь битви і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше залишається їх живими. Даються взнаки і опалена війною молодість, і сирі окопи та бліндажі, голод і холод, хвороби та  рани. Їхні груди вкриті медалями, на скронях – сивина. Але вони пам’ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати. Неможливо позбутися нав’язливої жахливої думки: а прийде ж день, коли піде з життя останній з цих літніх людей з орденами. Піде у вічність, понесе з собою живі спогади. Що ж залишиться після них? А залишиться Пам’ять, світла пам’ять про незабутніх героїв.

Учень:

 Мільйонам людей назавжди врізався в пам’ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на наш народ. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.

Учень:

- Спинись, проклятий супостате,

На світ ввостаннє подивись:

За тіло матері розп’яте

Сини на пару піднялись!

У бій за наші ниви,

За ясний сміх дитячий,

За юний спів щасливий,

За славний труд гарячий.

Вперед, полки суворі,

Під прапором свободи,

За наші ясні зорі,

За наші тихі води.

Учень:

Сонце палило нестерпно,

Гнулось садове гілля:

Падали яблука в серпень,

Глухо стогнала земля.

Рвали снаряди їй груди,

Всюди гриміла війна,

Падали скошені люди.

Їх не щадила війна.

Учень:

Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити, адже смерть однієї людини – це трагедія. А коли мільйони?... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

Учитель:

Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони – святиня нашої пам’яті.

Учень:

- До обеліска я в задумі стану,

До сивини своєї на путі.

Скажу „спасибі” тихо ветерану,

Що вдруге народив мене в житті.

На картах не знайти мої дороги –

Мій бойовий, мій босоногий шлях.

За вбитим батьком йшов до перемоги

Траншеями по спалених полях.

Сльоза зорі стоїть над обеліском,

Сховавши клопоти людські і сни.

Сьогодні треба поклонитися всім низько,

Усім хто не прийшов з війни!

 (Перегляд слайдів «Пам’ятники героям війни у нашому місті»)

Учень:

У війни не жіноче обличчя. Адже скільки жінок, юних дівчат виносили на своїх тендітних плечах поранених, збивали ворожі літаки, були снайперами, виконували чоловічу роботу в тилу ворога.

Учень:

Дівчина в сірій шинелі,

В куцих, простих чобітках

Йшла, де взривались шрапнелі,

Йшла з автоматом в руках.

Дівчата в бої йшли крізь ночі,

З калюж умивались дощем,

Їм бачились коси дівочі

Під грізним гарматним вогнем.

Недобрії очі лякали,

І танків боялись в бою.

Але, як мужчини, вмирали,

Землю обнявши свою.

Учень:

А скільки їх було в партизанських загонах. Вони ходили в розвідку, лікували ранених, забезпечували зв’язок з Великою землею і часто гинули, не проронивши ні слова в руках фашистських катів. Скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі недаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово „війна”, вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче – життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.

Учень:

- До тебе, людино, звертаюсь:

Залиш на хвилинку щоденні турботи.

З собою побудь у глибокій скорботі,

Згадай чоловіка, товариша, брата,

Дружину, сестру чи посивілу матір.

Учень:

У тиші урочистій до Пам’яті йдем,

Що в серці відлунює грізно.

У святому мовчанні над вічним вогнем

Учитель:

Перед трагічною хвилиною мовчання

Словами говорити неможливо.

Оця хвилина більше там розкаже,

Ніж тисячі, а чи мільйони слів.

Солдатів подвиг, про який сьогодні

Дізнались ми, не вимовить словами,

А тільки серцем можна це сказати,

Але воно, нажаль, не має мови,

Лиш має біль. І тому я прошу

Солдатів пам’ять вшанувати мовчанням.

(Учні читають свої вірші, написані до Дня Перемоги)

9 Травня

Дев’яте Травня – велика дата –

Це Перемоги світле свято

Загиблих і живих солдат

Великої війни. Ми, діти миру,

Назавжди запам’ятаємо їх вчинки

Уроки мужності, підтримки.

Безмежна вдячність їм і слава,

Любов дітей та їх повага.

                                   Примакіна Світлана, учениця ЗОШ № 6 м. Синельникового

Солдати

Вони захищали в кривавій війні

Свою Батьківщину, свою рідну мову.

І ми б жили у свті навіки слабкі,

Якби не дістали вони Перемогу.

                                   Іскра Дар’я

Подяка воїнам

Дякуємо тим, хто захищав країну,

Рідну землю – неньку, всим низький уклін.

Ми не хочемо, щоб війни були в нашій країні

Рідну землю – захистим.

                                  Бровенко Максим, учень ЗОШ № 6 м. Синельникового

Праздник 9 Мая

Старый воин у братской могилы грустит,

О погибших друзьях вспоминая.

Сколько ж их полегло, чтобы был на земле,

Светлый праздник, 9 Мая.

                                   Давидкіна Анна, учениця ЗОШ № 6 м. Синельникового

ІІІ. Підсумок заходу

Вчитель:

         Ми віддаємо данину пам’яті й любові визволителям рідної землі. Земний уклін і безмежна шана тим, колишнім воїнам, за все, що довелося їм винести пережити у ті страшні роки війни.

Україна! За її мир і спокій полягли мільйони. Війні не бути.

(Учні вивішують на дошку плакат)

«Нехай панує мир! І ми про це подбаємо», « Ніхто не забутий, ніщо не забуто…»

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

      Друковані джерела:

 1. Середюк Г.М. Педагогічний пошук класного керівника – Т. : Навч. Книга –  

     Богдан. – 2002.

 2. Архипенко Л.М. Класний керівник: грані пошуку і творчості – Д. : Промінь. –

     2004

 3. Бех І. Д. Виховання особистості (у двох книгах). – К. : Либідь, 2003. – Т. 2. –

     342 с.

 4. Вишневський О. І. Сучасне українське виховання: Педагогічні нариси /

     О. І. Вишневський. – Львів, 1996. – 238 с.

 5. Коберник О. М. Теорія і методика психолого-педагогічного проектування

     виховного процесу в школі : навч.-метод. посібник / О. М. Коберник. –

     К. : Наук. світ, 2001. – 182 с.

 6. Бех І. Д. Важливі аспекти у сучасному вихованні /І.Д.Бех // Світ виховання. ––

     2007. –– № 5.

 7. Бех І. Д. Виховання особистості (у двох книгах). – К. : Либідь, 2003. – Т. 1. –   

     278 с.

Джерела Інтернетресурсу:

http://oipopp.edsp.net/component/option,cometod/metodTask,metodDetails/catid,901

http://www.osvita.org.ua/articles/267.html

http://yrok.at.ua/load/vikhovna_robota/vikhovni_zakhodi/12

http://sd.net.ua/2009/11/05/patrotichne_vikhovannja_v_ukran_ctan__perspektivi.html

http://sokolschool.pl.ua/318/

http://school151.edu.kh.ua/novini_shkoli/id/187

Година спілкування . Права людини – мої права

Тема.  Права людини – мої права

Мета: опрацювати Загальну декларацію прав людини як основу поведінки в різних життєвих ситуаціях; виховувати пошану до людської особистості.

Обладнання: плакат «Декларація про права людини», Конституція України, Декларація ООН про права дитини.

Хід заходу

І. Організаційний момент

ІІ. Основнв частина

Вчитель:

- Діти, на дошці ви бачите зашифровану тему нашої години спілкування. Спробуємо її прочитати.

                                                                        

ни            Пра                     ва                     ди                       лю

        

-  Отже сьогодні ми поговоримо про  права людини. 

- Діти, кожна держава повинна піклуватись про своїх громадян: про чоловіків і жінок, багатих і бідних; про людей усіх національностей; людей з будь – яким кольором шкіри; а також про маленьких громадян. У кожній демократичній державі є  Конституція, яка захищає людину, гарантує її права.

Конституція – Основний Закон будь – якої держави. У ній записані усі правила, з якими повинні жити люди цієї країни. І правила ці ні в якому разі не можна порушувати! За допомогою Конституції держава піклується про своїх громадян.

(Перегляд слайдів)

Загальна декларація прав людини, прийнята 64 роки тому Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, вона стала важливим кроком міжнародного співтовариства у визнанні глобальної проблеми з прав людини.

10 грудня  відзначається Міжнародний день прав людини.

Права людини – це особисті цінності  людини у її відносинах з іншими людьми і державою.

У Загальній декларації прав людини визначено основні права і свободи людини:

(Перегляд слайду)

ГРОМАДЯНСЬКІ (особисті) – право на життя, свободу, особисту недоторканість, свободу від тортур і рабства.

Стаття 1. - Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та

                  правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти

                  стосовно один до одного в дусі братерства

ПОЛІТИЧНІ – свобода слова, право брати участь у державному житті, свобода мирних зборів.

Стаття 18. Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії.

Стаття 19. - Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення.

Стаття 20. - Кожна людина має право на свободумирних зборів і об’днань.

ЕКОНОМІЧНІ, СОЦІАЛЬНІ, КУЛЬТУРНІ – право на працю, на гідний рівень життя, на освіту і свободу культурної діяльності.

Стаття 26. – Кожна людина має право на освіту

Стаття 27. – Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства.

Вчитель:

- У малих громадян є своя «Декларація прав дитини».

(Перегляд слайду)

20 листопада 1989 року Генеральною Асамблеєю ООН прийнята Конвенція ООН про права дитини, яка свідчить про те, що держава забезпечує дитині захист і піклування.

В Україні Конвенція ООН про права дитини набула чинності  з 27 вересня 1991 року.

Вчитель:

- Конвенція про права дитини (1989 р.) — універсальний міжнародний документ, обов’язковий для всіх держав, які його підписали. Конвенція гарантує права дитини в цілому. У ній визначені нормативні документи з охорони дитинства, гарантії світового співтовариства із забезпечення розвитку освіти, вільного вибору професії. Конвенція про права дитини вводить в обіг гуманістичні світоглядні поняття: особисті, громадянські, політичні, соціальні й культурні права дітей. У документі подано визначення дитини як людини до 18-ти років, якщо згідно із законами своєї країни вона не досягла повноліття раніше встановленого віку. У ньому зазначено, що необхідно надати пріоритет усім видам діяльності, спрямованим на благо дитини.

Цей документ містить 10 принципів, які визначають:

 - права мають визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків і без відмінностей чи дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного й соціального походження, майнового стану, народження й іншої обставини;

- дитині законом повинні бути забезпечені соціальний захист, можливості та сприятливі умови для фізичного, розумового, морального, духовного, соціального розвитку в умовах свободи й гідності здоровим і нормальним шляхом;

- право дитини на ім’я і громадянство від народження;

- право на користування благами соціального забезпечення;

- право на освіту і піклування неповноцінних у фізичному або соціальному відношенні дітей;

- право на повний та гармонійний розвиток особи за умов любові й розуміння, відповідальності батьків та особливого піклування про дітей органів влади;

- право на здобуття освіти, на першочерговість захисту і допомоги.

-  Тож,  хто така дитина?

-  (Це людина, якій ще не виповнилося 18 років)

(Перегляд слайдів)

Стаття 1. Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку.

Дитина – це  людська істота до досягнення нею 18-річного віку. Дитина – це  людина, яка зростає. Діти – це  люди на шляху в доросле життя. Всі діти потребують повноцінних умов для розвитку і зростання.

Стаття 2. Повага та забезпечення за кожною дитиною всіх прав, без будь-якої дискримінації

Всі права рівні для кожної дитини, незалежно від її раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.

Стаття 3. Забезпечення дитині захисту та піклування, які необхідні для її благополуччя.

Усі дії щодо дитини мають виконуватися в інтересах дитини. Якщо рідні, або ті особи, які несуть відповідальність за дитину,  недбало виконують свої обов’язки, держава має забезпечити дитині належний догляд і піклування.

Стаття 6. Кожна дитина має невід’ємне право на життя.

Держава визнає той факт, що кожна дитина має невід’ємне право на життя. Держава визнає, що кожна дитина має право на здоровий розвиток.

Стаття 7.   Кожна дитина має право на ім’я та набуття громадянства.

Кожна дитина після народження має право на ім’я та громадянство. Кожна дитина після народження має право знати своїх батьків і має право на їхнє піклування.

Стаття 9.  Кожна дитина має право не розлучатися з батьками.

Дитина має право жити разом з батьками. Якщо батьки розлучені, дитина має право спілкуватися з обома батьками, за винятком тих випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Стаття 18. Загальна та однакова відповідальність обох батьків за виховання та розвиток дитини.

Батьки несуть рівну відповідальність за виховання дитини. Держава надає батькам належну допомогу у виконанні ними обов’язків стосовно дітей. Держава має забезпечувати належний догляд за дітьми, батьки яких працюють.

Стаття 19. Захист  дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства.

Діти мають право на захист від усіх форм фізичного, психологічного, сексуального насильства та експлуатації як в сім’ї, так і поза нею. Держава має вживати всіх заходів для запобігання насильству щодо дитини. Дитина має право на необхідну підтримку і допомогу.

Стаття 24. Кожна дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я.

Держава повинна домагатися повного здійснення цього права. Особлива увага має приділятися:

- зниженню рівня смертності немовлят і дітей;

- наданню необхідної медичної допомоги, зокрема первинної медико-санітарної допомоги;

- наданню достатньої кількості їжі та чистої питної води;

- наданню належних послуг матерям у допологовий та післяпологовий періоди;

- забезпеченню інформацією всіх верств населення щодо здоров’я, харчування дітей, щодо переваг грудного годування, гігієни і санітарії.

Держава має вживати заходів, спрямованих на скасування традиційної практики, що негативно впливає на здоров’я дітей. Важливу роль відіграє міжнародне співробітництво: розвинені країни мають допомагати країнам, що розвиваються.

Стаття 27. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку.

Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Стаття 28.  Кожна дитина має право на освіту.

Дитина повинна відвідувати школу. Кожна дитина має право на безкоштовну і обов’язкову освіту. Держава повинна забезпечити це право. Держава також має забезпечити доступність середньої та вищої освіти на підставі здібностей кожної дитини. Держава має забезпечувати доступність інформації та матеріалів у галузі освіти та професійної підготовки. Держава повинна вживати заходів щодо зниження кількості учнів, які залишили школу. Держава має вживати всіх необхідних заходів для забезпечення такої шкільної дисципліни, яка ґрунтується на повазі людської гідності дитини. Положення Конвенції ООН про права дитини не мають порушуватися під час уроків. Дуже важливо розвивати міжнародне співробітництво у галузі освіти. Освіта має бути доступною для всіх дітей.

Стаття 31. Кожна дитина  має право на відпочинок та дозвілля.

Діти мають право на дозвілля і розваги. Діти мають право брати участь в іграх, розважальних заходах, а також у культурному житті та займатися мистецтвом.

ІІІ. Практична частина

(Вчитель з учнями обговорюють різні життєві ситуації та разом знаходять можливі шляхи їх вирішення)

IV. Підсумок заходу

Дитя моє, права дитини ти мусиш вивчити сумлінно.

Це так потрібно, так важливо напевне знати в наші дні:

Коли з тобою справедливо вчиняють, а коли і ні.

Тож прочитай, завчи напам'ять, порадь і друзям почитать.

Хай прочитають тато й мама, закони всім потрібно знать!

Будь добрим сином чи дочкою, поганим вчинком

не зганьби ти роду власного ніколи.

Люби свою сім'ю і школу, свою Україну люби!

                                                                                             Ірина Жиленко

(Вчитель пропонує  власні думки, щодо заходу, відобразити на своєму настрої)

САМООСВІТНЯ РОБОТА ВЧИТЕЛЯ ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ГЕОГРАФИИ ТА В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

УДК 317.315

Н.О. Луганська

(м. Синельникове)

САМООСВІТНЯ РОБОТА ВЧИТЕЛЯ ГЕОГРАФІЇ

ДЛЯ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ГЕОГРАФИИ ТА В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

        Луганська Н.О., Самоосвітня робота вчителя географії для розвитку креативних здібностей учнів на уроках географії та в позаурочний час (Самообразование учителя географи для развития креативних способностей учеников на уроках географи и в позаурочний час. Geography teacher self-educational work for the development of creative abilities of students in geography lessons and after school .)

Анотація: Луганська Н.О. Самоосвітня робота вчителя географії для розвитку креативних здібностей учнів на уроках географії та в позаурочний час.

          У статті розкрито значення самоосвітньої роботи вчителя для підвищення якості географічної освіти,  визначено форми та систему самоосвітньої роботи вчителя географії;; описано використання інноваційних форм і методів навчання для розвитку креативних здібностей учнів на уроках географії  та у позаурочний час; названо форми і методи психолого- педагогічної діагностики вчителя на всіх етапах атестаційного періоду.

Ключові слова: освіта впродовж життя, саморозвиток, самовдосконалення, інноваційні технології.

Аннотация: Луганская Н.А., Самообразование учителя географии для развития креативных способностей учеников на уроках географии и во внеурочное время.

          В статье раскрыто значение самообразования учителя для повышения качества географического образования, определены формы и систему самообразования учителя географии; описано использование инновационных форм и методов обучения для развития креативных способностей учеников на уроках географии  и во внеурочное время; названо формы и методы психолого-педагогической диагностики учителя на всех етапах аттестационного периода.

Ключевые слова: образование на протяжении всей жизни, саморазвитие, самоусовершенствование, инновационные технологии.

Summary: Lugans’ka N.O.  Geography teacher. Self-educational work for the development of creative abilities of students in geography lessons and after school .

          In the article is shown the importance of self education of teachers to improve the quality of geographical education , some form of self educational system for the teacher of geography ; how to use innovative forms and methods for the development of creative abilities of students in geography lessons and in their spare time ; these forms of psychological and educational assessment methods are used  at all stages of the benchmark period.

Key words: education throughout life , self-development , self-improvement , innovative technologies .

Постановка проблеми

Нагальною потребою сучасної освіти є пошук нових, більш дієвих педагогічних технологій навчання, бо змінюється суспільство, в якому ми живемо, змінюються і пріоритети. А разом з ними і цілі географічної освіти. Тому сучасний вчитель географії має не стільки "наповнювати" голови школяра різноманітною інформацією, скільки навчати учнів самостійно одержувати потрібні географічні матеріали, аналізувати їх. В умовах особистісно-орієнтованого навчання вчитель є організатором самостійної пізнавальної діяльності учня. У таких умовах педагогу необхідно володіти методами і формами побудови освітнього процесу, які б стимулювали самостійну пізнавальну діяльність учня. Тому він має постійно працювати над підвищенням свого фахового рівня, самовдосконалюватися. Отже, професійно-особистісний розвиток вчителя в системі післядипломної освіти розумію як професійне самовдосконалення педагога, орієнтоване на підвищення якості освіти, підсилення практичної спрямованості навчально-виховного процесу та активізація пізнавальних інтересів учнів.

Аналіз актуальних досліджень

         Зацікавленість є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Видатний педагог В.О.Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучасній школі повинен розвивати всемогутню радість пізнання. Лише тоді, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативних здібностей учнів. Адже, діти повинні засвоїти не тільки певну суму знань з даної теми, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти зв'язки, міркувати. І добитися цього можна лише засобами, які активізують творчу діяльність учнів. Я  вважаю, що такими засобами є інноваційні методи навчання.

Метою статті є показати шляхи підвищення професійного рівня вчителя географії,  поділитися досвідом вивчення та впровадження на уроках географії сучасних технологій навчання для розвитку креативних здібностей учнів.

Основні завдання:

1)    визначити форми та систему самоосвітньої роботи вчителя географії;

2)    познайомити із змістом плану самоосвіти вчителя;

3) з’ясувати орієнтири системи післядипломної освіти щодо забезпечення якісного безперервного підвищення кваліфікації педагога;

4) описати використання інноваційних форм і методів навчання для розвитку креативних здібностей учнів на уроках географії  та у позакласній роботі;

5) назвати форми і методи психолого- педагогічної діагностики вчителя на всіх етапах атестаційного періоду.

Виклад основного матеріалу

Учитель повинен більше працювати

не на уроці, а готуючись до нього

                                                                                                                           В.О.Сухомлинський   

       Самоосвіта - це самостійно надбані знання, з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб загальноосвітньої школи, із різних джерел - додатково до тих, що отримані в базових навчальних закладах. Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результатом такої роботи виступає ефект розвитку учнів, а не тільки власне самовдосконалення в особистому та професійному планах.

       Форма самоосвіти вчителя географії:

-    поглиблена підготовка до уроків;

-    виконання до курсових та між курсових завдань;

-    заняття на очно-заочних курсах;

-    виступи на семінарах-практикумах з географії з доповідями;

-    систематичне читання книг та періодичних видань.

       Система самоосвітньої роботи вчителя передбачає:

-    поточне і перспективне планування самоосвіти;

-    підбір раціональних форм та способів засвоєння і збереження інформації;

-   оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення свого та колективного педагогічного досвіду;

- поступове освоєння методів дослідницької та експериментальної діяльності.

       План самоосвіти вчителя географії містить:

-    перелік літератури, яку планується опрацювати;

-    визначені форми самоосвіти;

-     термін завершення роботи;

-   передбачувані результати (підготовка доповіді, виступи на засіданні МО вчителів природничо-математичного циклу, поурочне планування, опис досвіду роботи, оформлення результатів тощо).

       Матеріал, зібраний у процесі самоосвіти, розподіляю окремо і зберігаю в електронному вигляді «Портфоліо вчителя географії».

Тож, я, як вчитель географії, намагаюся постійно самовдосконалюватися, працювати над підвищенням свого рівня самоосвіти. Для цього складаю перспективний план самоосвітньої діяльності за розділами:

І. Вивчення законодавчої та нормативно-правової бази

ІІ. Документація з предмету: програми з географії, орієнтовне календарне планування з географії, методичні рекомендації щодо викладання предмету в поточному навчальному році.

ІІІ. Науково-теоретична та методична література.

ІV. Психолого- педагогічні основи навчання та виховання: професійно-ціннісні  орієнтації  вчителя, діагностична карта педагогічної оцінки та самооцінки готовності вчителя до саморозвитку.

V. Вивчення передового педагогічного досвіду.

VI. Підвищення етико-естетичного рівня, культури педагога.

Один раз на п’ять років я, як всі педагогічні працівники, проходжу курсову перепідготовку на фахових курсах вчителів географії. Отримавши завдання післякурсової підготовки, я обрала тему самоосвітньої діяльності, роботу над якою спланувала у формі науково-методичного проекту: «Використання інноваційних форм і методів навчання для розвитку креативних здібностей учнів на уроках географії та у позакласній роботі», мета якого:

– спонукати дітей до постійної активної співпраці;

-  розвивати інтерес учнів до оволодіння предметом;

- вчити шукати потрібну інформацію, використовуючи різноманітні джерела.

Для того, щоб залучити учнів до активної творчої діяльності на уроках та в позаурочний час намагаюся формувати у дітей: навички ефективного спілкування; вміння творчо працювати, вирішувати різноманітні навчальні проблеми; розвинуте критичне мислення, здатність висловлювати власну точку зору та поважати точку зору інших.

 Систематично, на кожному уроці, ознайомлюю своїх учнів із навчально-пізнавальними завданнями уроку, прагну разом їх вирішити, даю волю самостійній творчій діяльності. Навчальний процес намагаюсь вести так, щоб зусилля дітей були спрямованні на них самих, щоб вони розвивали свої здібності та практичні навички. Вважаю, що вчитель  на кожному уроці повинен розвивати гнучкість мислення дитини – основу креативного мислення.   Тому,  до кожного уроку, підбираю такі завдання, щоб учні, виконуючи їх, могли посперечатися про шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми.   

Створення нової системи освіти в Україні зумовило істотні зміни в теорії і практиці навчально-виховного процесу.  Гуманізація освіти, її орієнтація на творчий розвиток учня змушують вчителів переходити на технологічний етап її розвитку. Сьогодні під технологією навчання розуміють педагогічну систему, в якій використання засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу. Вибір технології навчання вимагає від педагога вміння визначати основу власного пошуку, розробити систему діяльності на основі дослідження її результатів.  Опрацювавши літературу про сучасні технології навчального процесу, я змогла, на основі здобутих знань та з позицій власного досвіду, обрати  сучасні технології, які б відповідали  як моєму творчому потенціалу, так і контингенту учнів. У своїй роботі  використовую технологію «проблемне навчання». Теоретично обґрунтував проблемне навчання американський філософ, педагог Дж. Дьюї (1859-1952). Сучасне висвітлення проблеми можна знайти у роботах М.Махмутова, Т.Ільіної, Г.Вернера, В.Окопа, А.Аматюшкіна, П.Підкасистого.

Технологія проблемного навчання, на мою думку, найефективніше дозволяє розвивати креативне мислення учнів. Воно починається з виникнення пізнавальної потреби, саме вона дає необхідну спрямованість думки і тим самим створює внутрішні умови для засвоєння нового матеріалу.  Щоб створити умови для виникнення пізнавальної потреби, активізувати розумову діяльність учнів, надати їй ціленаправленого характеру та зробити запам’ятовування більш ефективним, я на уроці використовую різноманітні способи створення проблемних ситуацій:

-         Коли учні стикаються із життєвими явищами та фактами, які потребують теоретичного пояснення.

-         Під час практичного направлення уроку у учнів виникає необхідність порівнювати, визначати, узагальнювати.

-         Під час дослідницьких завдань застосовую використання технології проблемного навчання разом з іншими інтерактивними технологіями та методами, що надає мені можливості  навчити учнів не просто сприймати загальні істини, а й що, на мою думку, більш важливо – мислити.

Застосування даної технології на уроках географії допомагає розвивати креативні здібності учнів; активізувати розумову діяльність; знайти істину шляхом перенесення властивостей одного об’єкту на інший.

         Для створення проблемної ситуації  використовую інноваційні форм і методів навчання:

- Частково пошуковий метод, який використовую з метою збереження в учнів необхідності творчого мислення. Якщо проблема виявилася для учнів складною, я звужую поле пошуку, подрібнюю завдання і, зберігаючи проблемність, допомагаю просуванню учнів у вирішенні завдання. Під час такої роботи, на мою думку, доцільно використовувати метод проектної технології. Метод проектів надає можливість перевірити та закріпити на практиці теоретичні знання, сприяє набуттю учнями життєвого досвіду, необхідного для розвитку та функціонування і його окремих компетентностей, і життєвої компетентності в цілому.

- Дослідницький метод, використовую при роботі з обдарованими учнями. Ставлю проблемне завдання теоретичного чи практичного характеру, яке учні вирішують самостійно, і в процесі роботи вони здобують ґрунтовні знання,  уміння, навички, розвивається їх пізнавальний інтерес до предмету «Географія».         

         Комп`ютерні інновації, що так стрімко увірвались у наше життя, є потужним інструментом оновлення навчально-виховного процесу, що підвищують інтерес до навчання, сприяють розвитку творчих здібностей учнів.

         Сьогодні не можливо підготувати та провести сучасний урок без використання ІКТ. Спочатку я застосовую їх для елементарних потреб: набираю текст конспекту уроку, готую дидактичні матеріали, плани, систематизую наочні посібники, створюю картотеку,  використовую мережу Інтернету для шукаю  цікавої інформації. Поступово,  опановуючи  можливості ПК, я познайомилася із  програмами, що використовую в своїй роботі: Power Point, Test,Windows, Excel.

Використовуючи у своїй роботі ІКТ, слідкую за вдосконаленням показників творчої активності учнів.

         Аналіз рівня навчальних досягнень учнів свідчить про те, що використання ІКТ на уроках географії сприяє покращенню якості знань учнів в середньому  на 18%. Анкетування учнів 7-10 класів показало, що більшість учнів із задоволенням виконують творчі завдання із застосуванням ІКТ.

         Активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх креативних здібностей на уроках географії  та у позакласній роботі сприяє впровадження інтерактивних форм та методів навчання. Я вважаю, що гуманізація системи стосунків «учитель-учень», задоволення потреб дітей у спілкуванні та співпраці обумовлюють поєднання індивідуальних, групових і фронтальних видів роботи, адже саме через використання інтерактивних методик, зокрема через групові форми виконання завдань, роботу в парах у дітей формується позитивна мотивація до навчальної співпраці.

         Працюючи в умовах експериментального навчального закладу за темою «Створення системи національно-патріотичного виховання учнів в умовах школи випереджаючої освіти для сталого розвитку» я впроваджую метод «наскрізного навчання». Наприклад,  на уроці за темою: «Альтернативні види енергії» формую у дітей якості економного споживача природних багатств, почуття відповідальності за вирішення глобальних проблем сучасності.

Висновки

         Робота над науково-методичним проектом із самосвіти дає можливість мені спланувати, які нормативні документи, методичні матеріали, рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу на уроках географії необхідно опрацювати для того, щоб удосконалити  рівень викладання навчального матеріалу, замислитися над результатами власної творчої діяльності, більше уваги приділяти самоосвіті, аналізу рівня навчальних досягнень учнів, їх творчі здобутки.

Впровадження інноваційних методів і форм навчання сприяє створенню навчального середовища, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, розвиває світогляд дітей,  формує критичне мислення; виявляє і реалізовує індивідуальні можливості учнів. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

Література

1.  Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013

2.      Державна національна програма “Освіта” Україна ХХІ століття. – К.: Райдуга, 1994. – 64 с.

3.      Постанова Кабінету міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»

4.    Закон України «Про інноваційну діяльність»..-

      Доступ http//zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.htm40-15

5. Волобуєва Т.Б.Розвиток творчої компетентності школярів.-Х.:Вид.група «Основа»,2005.-112с

6.      Ільїнський А.М. Використання інформаційних технологій на уроках географії // Географія. – 2004. - №23. – С.15-16.

7. Калашніков І.В. Аналіз підходів до проблеми творчості в психолого педагогічній літературі. // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. – Одеса. – 1999. – №8-9. – С. 113-117.

8.      Корнєєв В. Комп’ютер і географія // Освіта. – 2003. - №12. – С.10-11.

9.  Мірошник С. Проблема формування творчої самостійної діяльності учнів у педагогічній науці // Світло. – №1. – 2003. – С. 10-13.

10.  Софій Н.З. Інноваційні методи навчання та викладання: теоретичне підґрунтя та методика використання / Н.З. Софій. — К.: Проект «Рівний доступ до якісної освіти в Україні», 2008. — 60 с.

11.  Юхимович О. Використання комп’ютерної техніки під час вивчення географії // Географія та основи економіки в школі. – 2003. - №5. – С.16-20.

12.  Освітні технології: Навчально-методичний посібник / [За ред. О.М. Пехота, А.З. Кінтенко та ін.]. – К.: Експрес, 2002. – 255 с.