Тема.
Права людини – мої права
Мета: опрацювати
Загальну декларацію прав людини як основу поведінки в різних життєвих
ситуаціях; виховувати пошану до людської особистості.
Обладнання: плакат
«Декларація про права людини», Конституція України, Декларація ООН про права
дитини.
Хід заходу
І. Організаційний момент
ІІ. Основнв частина
Вчитель:
- Діти, на дошці
ви бачите зашифровану тему нашої години спілкування. Спробуємо її прочитати.
ни Пра ва ди лю
- Отже сьогодні ми поговоримо про права людини.
- Діти, кожна
держава повинна піклуватись про своїх громадян: про чоловіків і жінок, багатих
і бідних; про людей усіх національностей; людей з будь – яким кольором шкіри; а
також про маленьких громадян. У кожній демократичній державі є Конституція, яка захищає людину, гарантує її
права.
Конституція –
Основний Закон будь – якої держави. У ній записані усі правила, з якими повинні
жити люди цієї країни. І правила ці ні в якому разі не можна порушувати! За
допомогою Конституції держава піклується про своїх громадян.
(Перегляд слайдів)
Загальна декларація
прав людини, прийнята 64 роки тому Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, вона стала важливим кроком міжнародного
співтовариства у визнанні глобальної проблеми з прав людини.
10 грудня відзначається
Міжнародний день прав людини.
Права людини – це особисті цінності
людини у її відносинах з іншими людьми і державою.
У Загальній декларації прав людини визначено основні права і свободи
людини:
(Перегляд слайду)
ГРОМАДЯНСЬКІ (особисті) – право на життя, свободу,
особисту недоторканість, свободу від тортур і рабства.
Стаття 1. -
Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та
правах. Вони наділені розумом
і совістю і повинні діяти
стосовно один до одного в
дусі братерства
ПОЛІТИЧНІ – свобода слова, право брати участь у
державному житті, свобода мирних зборів.
Стаття 18. Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії.
Стаття 19. - Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх
виявлення.
Стаття 20. - Кожна людина має право на свободумирних зборів і об’днань.
ЕКОНОМІЧНІ, СОЦІАЛЬНІ, КУЛЬТУРНІ – право на працю, на гідний рівень життя, на освіту
і свободу культурної діяльності.
Стаття 26. – Кожна людина має право на освіту
Стаття 27. – Кожна людина має право вільно брати участь у культурному
житті суспільства.
Вчитель:
- У малих
громадян є своя «Декларація прав дитини».
(Перегляд слайду)
20
листопада 1989 року Генеральною Асамблеєю ООН прийнята Конвенція ООН про права
дитини, яка свідчить про те, що держава забезпечує дитині захист і піклування.
В
Україні Конвенція ООН про права дитини набула чинності з 27 вересня 1991 року.
Вчитель:
- Конвенція про права дитини (1989 р.)
— універсальний міжнародний документ, обов’язковий для всіх держав, які його
підписали. Конвенція гарантує права дитини в цілому. У ній визначені нормативні
документи з охорони дитинства, гарантії світового співтовариства із
забезпечення розвитку освіти, вільного вибору професії. Конвенція про права
дитини вводить в обіг гуманістичні світоглядні поняття: особисті, громадянські,
політичні, соціальні й культурні права дітей. У документі подано визначення дитини як людини до
18-ти років, якщо згідно із законами своєї країни вона не досягла повноліття
раніше встановленого віку. У ньому зазначено, що необхідно надати пріоритет
усім видам діяльності, спрямованим на благо дитини.
Цей документ містить 10
принципів, які визначають:
- права мають визнаватися за всіма дітьми без будь-яких
винятків і без відмінностей чи дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри,
статі, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного й
соціального походження, майнового стану, народження й іншої обставини;
- дитині законом повинні бути забезпечені соціальний захист,
можливості та сприятливі умови для фізичного, розумового, морального,
духовного, соціального розвитку в умовах свободи й гідності здоровим і
нормальним шляхом;
- право дитини на ім’я і громадянство від народження;
- право на користування благами соціального забезпечення;
- право на освіту і піклування неповноцінних у фізичному або
соціальному відношенні дітей;
- право на повний та гармонійний розвиток особи за умов любові
й розуміння, відповідальності батьків та особливого піклування про дітей
органів влади;
- право на здобуття освіти, на першочерговість захисту і
допомоги.
- Тож, хто така дитина?
- (Це людина, якій ще не виповнилося 18 років)
(Перегляд
слайдів)
Стаття 1. Дитиною є кожна людська істота до досягнення
18-річного віку.
Дитина – це людська істота до досягнення нею 18-річного
віку. Дитина – це людина, яка зростає.
Діти – це люди на шляху в доросле життя.
Всі діти потребують повноцінних умов для розвитку і зростання.
Стаття 2. Повага
та забезпечення за кожною дитиною всіх прав, без будь-якої дискримінації
Всі права рівні для
кожної дитини, незалежно від її раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії,
соціального походження. Держава
не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.
Стаття 3. Забезпечення дитині
захисту та піклування, які необхідні для її благополуччя.
Усі дії щодо дитини мають
виконуватися в інтересах дитини. Якщо рідні, або ті особи, які несуть
відповідальність за дитину, недбало
виконують свої обов’язки, держава має забезпечити дитині належний догляд і
піклування.
Стаття 6. Кожна дитина має
невід’ємне
право на життя.
Держава визнає той факт, що кожна
дитина має невід’ємне право на життя. Держава визнає, що кожна дитина має право
на здоровий розвиток.
Стаття 7. Кожна дитина має
право на ім’я та
набуття громадянства.
Кожна дитина після народження має
право на ім’я та громадянство. Кожна дитина після народження має право знати
своїх батьків і має право на їхнє піклування.
Стаття 9. Кожна дитина має право не розлучатися з батьками.
Дитина має право жити разом з
батьками. Якщо батьки розлучені, дитина має право спілкуватися з обома
батьками, за винятком тих випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
Стаття 18. Загальна
та однакова відповідальність обох батьків за виховання та розвиток дитини.
Батьки несуть рівну відповідальність за
виховання дитини. Держава надає батькам належну допомогу у виконанні ними
обов’язків стосовно дітей. Держава має забезпечувати належний догляд за дітьми,
батьки яких працюють.
Стаття 19. Захист дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства.
Діти мають право на захист від усіх
форм фізичного, психологічного, сексуального насильства та експлуатації як в
сім’ї, так і поза нею. Держава має вживати всіх заходів для запобігання
насильству щодо дитини. Дитина має право на необхідну підтримку і допомогу.
Стаття 24. Кожна дитина має право на користування найбільш досконалими послугами
системи охорони здоров’я.
Держава повинна домагатися повного
здійснення цього права. Особлива увага має приділятися:
- зниженню рівня смертності немовлят і
дітей;
- наданню необхідної медичної допомоги,
зокрема первинної медико-санітарної допомоги;
- наданню достатньої кількості їжі та
чистої питної води;
- наданню належних послуг матерям у
допологовий та післяпологовий періоди;
- забезпеченню інформацією всіх верств
населення щодо здоров’я, харчування дітей, щодо переваг грудного годування,
гігієни і санітарії.
Держава має вживати
заходів, спрямованих на скасування традиційної практики, що негативно впливає
на здоров’я дітей. Важливу роль відіграє міжнародне співробітництво: розвинені
країни мають допомагати країнам, що розвиваються.
Стаття 27. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного,
розумового та духовного розвитку.
Сюди входить належне харчування,
житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого
рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги
батькам у здійсненні цього права.
Стаття 28. Кожна дитина має право на
освіту.
Дитина повинна відвідувати школу.
Кожна дитина має право на безкоштовну і обов’язкову освіту. Держава повинна
забезпечити це право. Держава також має забезпечити доступність середньої та
вищої освіти на підставі здібностей кожної дитини. Держава має забезпечувати
доступність інформації та матеріалів у галузі освіти та професійної підготовки.
Держава повинна вживати заходів щодо зниження кількості учнів, які залишили
школу. Держава має вживати всіх необхідних заходів для забезпечення такої
шкільної дисципліни, яка ґрунтується на повазі людської гідності дитини. Положення
Конвенції ООН про права дитини не мають порушуватися під час уроків. Дуже
важливо розвивати міжнародне співробітництво у галузі освіти. Освіта має бути
доступною для всіх дітей.
Стаття 31. Кожна дитина має право на відпочинок та дозвілля.
Діти мають право на дозвілля і
розваги. Діти мають право брати участь в іграх, розважальних заходах, а також у
культурному житті та займатися мистецтвом.
ІІІ. Практична частина
(Вчитель з учнями обговорюють різні
життєві ситуації та разом знаходять можливі шляхи їх вирішення)
IV. Підсумок заходу
Дитя моє, права дитини ти мусиш
вивчити сумлінно.
Це так потрібно, так важливо
напевне знати в наші дні:
Коли з тобою справедливо вчиняють,
а коли і ні.
Тож прочитай, завчи напам'ять,
порадь і друзям почитать.
Хай прочитають тато й мама, закони
всім потрібно знать!
Будь добрим сином чи дочкою,
поганим вчинком
не зганьби ти роду власного ніколи.
Люби свою сім'ю і школу, свою Україну люби!
Ірина Жиленко
(Вчитель
пропонує
власні думки, щодо заходу, відобразити на своєму настрої)
Комментариев нет:
Отправить комментарий